Індекс ESG прозорості українських компаній (ESG Transparency Index 2020) проводить Професійна асоціація корпоративного управління (ПАКУ) і Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Індекс оцінює прозорість українських компаній за ESG критеріями (соціальними, екологічними та управлінськими). Було оцінено публічну інформацію за 2020 р. у відповідності до ESG критеріїв на сайтах українських компаній, які увійшли до 50 найбільших платників податків, та компаній, які добровільно приєдналися до оцінювання.
ВСТУПНЕ СЛОВО
Кожна компанія незалежно від сектору має свій прямий та непрямий вплив на навколишнє середовище та суспільство, а управляти цими впливами може прозора і ефективна система корпоративного управління. Інтегрована ESG-стратегія (екологічні, соціальні та управлінські чинники) допомагає компаніям встановити цілі та виміряти ці впливи. ESG-чинники відносяться до трьох ключових критеріїв в оцінці стійкості компаній задля отримання сталих інвестицій.
Компанії все частіше починають узгоджувати свої основні бізнес-стратегії та соціальні цілі з Цілями Сталого Розвитку шляхом прийняття власних ESG-стратегій. Мета бізнесу трансформується від отримання прибутку до надання цінності для клієнтів, співробітників, постачальників, партнерів і громад. Компанії і інвестори бачать в цьому конкурентну перевагу для компаній. Дедалі більше інвесторів прагнуть фінансувати організації та продукти, які підтримують та просувають стійкість, а лідери цих компаній намагаються бути активними та стійкими у донесенні своїх основних месиджів сталого розвитку.
Проте розкриття фінансової інформації та забезпечення прозорості дій для український компаній є ще новим і складним процесом. Документи для регуляції цього процесу в процесі розробки, в першу чергу – для фінансових установ. Опікується цими процесами НБУ і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Вже з березня 2020 р. новий Кодекс корпоративного управління рекомендує українським компаніям розкривати інформацію щодо розвитку ESG-проєктів. В той же час, Національний банк України (НБУ) планує імплементувати екологічні, соціальні та управлінські фактори у систему корпоративного управління банків з початку 2022 р., а небанківських фінустанов – з кінця 2024 р.
Маючи попит інвесторів щодо збільшення контролю управління компаніями своїми екологічними та соціальними ризиками, а також прозорості корпоративного управління, Центр «Розвиток КСВ» та Професійна асоціація корпоративного управління за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) випустили перший в Україні ESG Transparency Index (Індекс ESG прозорості) 2020.
Індекс ESG прозорості компаній є одним із важливих інструментів для інвесторів з метою оцінки сталості українських компаній. В Індексі було оцінено 50 компаній-найбільших платників податків. Результат вийшов цікавим – бізнес змінюється і підвищує свої стандарти ESG у порівнянні із 2019 роком.
Маємо надію, що з наступними Індексами компаній для оцінки ставатиме більше, а сам Індекс ESG прозорості буде тільки підвищуватися, тому що цього вимагають стейкхолдери. Нерозуміння цих вимог – шлях в минуле. І навпаки, інтеграція ESG в бізнес – це нові можливості для компаній, в тому числі фінансові, репутаційні та управлінські.
Марина САПРИКІНА, Голова правління CSR Ukraine, Центр «Розвиток КСВ»
Ерік ХОНЦ, заступник регіонального директора в Європі та Євразії Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ)
Олександр ОКУНЄВ, Голова Правління Професійної асоціації корпоративного управління
РІВЕНЬ РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ
Середній рівень розкриття інформації компаній України за показниками ESG становить 32%, а компаній з числа ТОП-10 – понад 60%. Найчастіше учасники Індексу ESG прозорості 2020 розкривають загальну інформацію про компанію, інформацію про захист довкілля та відносини з громадою.
Найменш висвітлюваними, як і в минулому році, є питання прав людини, впровадження КСВ в ланцюг постачання та лідерство керівництва і компанії. ТОП-10 компаній Індексу практично по всім критеріям «Змісту» мають вдвічі вищі показники, а за показником «Звітність» – майже в 2,5 рази. Рівень розкриття інформації у порівнянні з 2019 р. за всіма критеріями оцінки покращився, найбільше за критеріями «Права людини» та «Лідерство керівництва й компанії».
РІВЕНЬ
РОЗКРИТТЯ ЗА
КАТЕГОРІЯМИ
ІНФОРМАЦІЇ
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО КОМПАНІЮ ТА ПОЛІТИКУ КСВ
Інформацію про місію, візію та цінності компанії розміщують на корпоративних сайтах або у нефінансових звітах більше половини компаній (62,5%, 35 компаній), Кодекси етики – 59% (33 компанії) та третина компаній (34%, 19 компаній) – Стратегії розвитку.
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО КОМПАНІЮ ТА ПОЛІТИКУ КСВ
КСВ-стратегії або КСВ-цілі оприлюднюють на сайтах або згадують їх у нефінансових звітах менше половини компаній (44,6%, 26 компанії).
На корпоративних сайтах розмістили свої політики або стратегії соціальної відповідальності:
- ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна» (Зобов’язання щодо сталого розвитку 2025),
- ДП «Адміністрація морських портів України» (Політика соціальної відповідальності та стійкого розвитку),
- АТ «Укргазвидобування» (Стандарт корпоративної соціальної відповідальності у співпраці з громадами, благодійними та громадськими організаціями),
- ПрАТ «Укргідроенерго» (Стратегія корпоративної соціально відповідальності),
- НЕК «Укренерго» (Політика з корпоративної соціальної відповідальності),
- SoftServe Inc. (Політика з корпоративної соціальної відповідальності),
- ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (Політика сталого розвитку),
- ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз» (Політика у сфері соціальної відповідальності»).
У порівнянні з 2019 р. рівень розкриття інформації за критерієм «Інтегрованість Цілей сталого розвитку в КСВ-стратегію/цілі компанії (зобов’язання)» – збільшився вдвічі.
КОРПОРАТИВНЕ
УПРАВЛІННЯ
48 з 56 компаній розмістили інформацію про корпоративне управління на сайті
У порівнянні з минулим роком середній бал компаній – учасників оцінювання за компонентом «корпоративне управління» зріс з 5,2 до 6,1 балів
Як і у попередні роки, найчастіше компанії на своїх сайтах розміщують інформацію про керівні органи (Правління, Рада, Корпоративний секретар) та інколи про функціональні обов’язки членів керівних органів. Найвищий рівень розкриття інформації за показником “корпоративне управління” продемонстрували АТ «Перший український міжнародний банк» та АБ «УКРГАЗБАНК» (17 балів з 22 можливих), ПрАТ «Укргідроенерго» (16,5 балів), МХП (13,5 балів), АТ «Українська залізниця» (13,5 балів) та НЕК «Укренерго» (13 балів).
Одним із найголовніших компонентів корпоративного управління є політики і процедури щодо боротьби з корупцією. У порівнянні з попереднім роком вдвічі більша частка компаній оприлюднює інформацію і про структуру, що здійснює функції комплаєнс (37,5% проти 18,6% у 2019 р.), і менша частка – розміщує інформацію про уповноваженого з антикорупційної програми (28,5% проти 35% у 2019 році). Варто відзначити, що деякі компанії в поширенні принципів етики та комплаєнс впроваджують інноваційні підходи. Так, МХП розробив та розпочав пілотування програми «Посли з питань етики та комплаєнсу» (Ethics and Compliance Ambassadors Programme).
У порівнянні з попереднім роком дещо збільшилась і частка компаній, які оприлюднюють Кодекси корпоративного управління (23,2% проти 16% ), а частка компаній, яка розміщує на корпоративних сайтах різноманітну інформацію для інвесторів, навпаки – зменшилась (46% проти 57% у 2019 р.).
Плани залучення стейкхолдерів оприлюдненні тільки на сайтах МХП, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ДП «НАЕК «Енергоатом» та АТ «Українська залізниця». Незначна частка компаній надає інформацію про управління корпоративною соціальною відповідальністю (6 або 11%), збільшення їх частки у порівнянні з 2019 р. несуттєве.
ВИСНОВКИ
Рівень прозорості українських компаній потроху зростає. Середній рівень розкриття інформації компаній України за показниками ESG становить:
- Соціальні аспекти (права людини, трудові відносини, ланцюг постачання, відповідальне споживання, розвиток громад, лідерство керівництва й компанії) – 26,4%;
- Екологічні аспекти – 36,6%;
- Корпоративне управління – 27,7%.
Традиційно вищий рівень розкриття інформації є в критеріях відносин з громадами та охорони довкілля. В цьому році завдяки збільшенню частки компаній, які оприлюднюють свої КСВ-стратегії або КСВ-цілі та інформацію про інтегрованість Цілей сталого розвитку до КСВ-стратегій зріс і рівень розкриття інформації по критерію «Загальні дані про компанію».
Компанії на корпоративних сайтах оприлюднюють загальну інформацію та політики за ESG-показниками. Результати виконання КСВ-політик і практик оприлюднюють тільки в звітах про управління або нефінансових звітах. Враховуючи низький рівень підготовки нефінансової звітності, рівень доступності інформації про результати впровадження КСВ-стратегій і практик залишається низьким. Практика підготовки нефінансової звітності не розвинута в Україні. Незначний вплив на покращення ситуації з розкриттям інформації мало прийняття змін до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого великі підприємства з 2018 р. повинні були готували та оприлюднювати Звіти про управління. У 2020 р. тільки 58,5% компаній оприлюднили на корпоративних сайтах звіти про управління. На нашу думку, головними причинами того, що законодавчі норми розкриття нефінансової інформації у звітах про управління не вплинули на збільшення чисельності звітів є те, що залишаються невизначеними питання адміністрування збору та аналізу звітності про управління та не застосування норм адміністративної відповідальності за порушення порядку подання та оприлюднення звітів про управління.
Державні підприємства мають практично за всіма критеріями і компонентами Індексу ESG прозорості вищі показники, ніж компанії приватної форми власності
